-
1 відбивати
= відбити2) ( напад) to strike off, to repulse, to repel; to throw back, to beat off ( back); ( ворога) to drive away; ( удар) to ward off, to counter, to parry, to foilвідбивати атаку — to fight off ( to repulse) an attack
відбивати м'яча — to return a ball; ( на льоту) to volley
3) ( відбирати силою) to win over, to take away; ( повертати назад) to retake, to recapture4) ( відламувати) to break off, to knock off5) ( про смак) to take away, to remove6) ( про годинник) to beat ( out)відбивати такт — to beat ( out) time; ( пальцями) to beat the devil's tattoo
7) ( віддавати - про вогнепальну зброю) to recoil, to kick ( offirearms)8) док. ( пошкодити) to damage, to injure by striking -
2 віднімати
= відняти1) ( відбирати силою) to take away (off, from)2) ( позбавляти) to deprive (of); to bereave (of)3) мат. to subtract
См. также в других словарях:
підбирати — а/ю, а/єш, недок., підібра/ти, рідко підобра/ти, підберу/, підбере/ш, док., перех. 1) Піднімати що небудь із землі руками. || Збирати те, що впало, або розкидане, розсипане. || Прибирати з землі скошене збіжжя або викопану городину. || Наводити… … Український тлумачний словник
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
віднімати — відійма/ти, а/ю, а/єш, недок., відня/ти, відійня/ти, відніму/, відні/меш; мин. ч. відня/в, няла/, няло/; мн. відняли/; док., перех. 1) у кого. Забирати, відбирати що небудь силою. || перен. Позбавляти когось певних властивостей. 2) Відводити,… … Український тлумачний словник
втягувати — (утя/гувати), ую, уєш і втяга/ти (утяга/ти), а/ю, а/єш, недок., втягну/ти (утягну/ти) і втягти/ (утягти/), втягну/, втя/гнеш, док., перех., у що, до чого. 1) Тягнути кого , що небудь усередину чогось. || Силою вводити кого небудь у якесь… … Український тлумачний словник
загарбувати — ую, уєш, недок., зага/рбати, аю, аєш, док., перех. Насильно захоплювати що небудь; завойовувати. || Привласнювати чуже, вдаючись до підступу, насильства і т. ін.; грабувати, відбирати. || розм. Силою, нахабно брати собі, забирати кого , що небудь … Український тлумачний словник
підбиратися — а/юся, а/єшся, недок., підібра/тися, рідко підобра/тися, підберу/ся, підбере/шся, док. 1) під що, до кого – чого. Наближатися непомітно, обережно; підкрадатися. || Переміщатися, наближатися до чого небудь, поширюючись або розповсюджуючись кудись … Український тлумачний словник
підгортати — а/ю, а/єш і розм. підго/ртувати, ую, уєш, недок., підгорну/ти, горну/, го/рнеш, док., перех. 1) Горнучи (у 1 знач.), збирати що небудь сипуче докупи. || Підбирати, поправляти що небудь (звичайно волосся). 2) під кого – що. Горнучи, гребучи,… … Український тлумачний словник
підхоплювати — юю, юєш, недок., підхопи/ти, хоплю/, хо/пиш; мн. підхо/плять; док., перех. і без додатка. 1) Хапати, брати руками або рукою, щоб підняти чи підтримати кого , що небудь. || Схоплювати кого , що небудь у момент льоту, падіння; ловити. || Різко,… … Український тлумачний словник
заволодівати — заволодіти (чим узяти собі, у своє користування, володіння), оволодівати, оволодіти, привласнювати, привласнити (що), присвоювати, присвоїти, посідати, посісти, запосідати, запосісти; брати, у[в]зяти (що), забирати, забрати, займати, зайняти,… … Словник синонімів української мови